ЦІКАВЕ

Її життя - довготривала боротьба за мрію. І хоч багато хто вважав художницю "дивною" та "не від світу цього", вона була однією з небагатьох, хто насмілився йти проти усталених стереотипів. 7 грудня, у день народження письменниці, ми вирішили згадати про її творчість. Катерина народилася в той час, коли життя української жінки було визначене з самого дитинства - раннє заміжжя, робота по господарству, в полі та виховання дітей. Важко та нецікаво. Можливості навчатися були надто обмеженими, тому неграмотні дівчата не могли знайти ані нормальної роботи, ані претендувати на життя поза межами села. Катерина мріяла малювати з дитинства, і для цього використовувала все, що потрапляло потрапляло під руку - дощечки, тканину, пензлики робила з котячої шерсті, а в якості палетки служив рукав власної кофтини. Батьки відмовлялися підтримувати талант дівчини і були категорично проти такого захоплення. Та Білокур продовжувала малювати. В якийсь момент жінка зневірилася в своїх силах, і в 34 роки намагалася втопитися у річці. На щастя, її вдалося врятувати. І тільки тоді рідні змирилися з захопленням доньки. Картини української художниці - особливе задоволення для споглядання. Рослинні мотиви в них настільки реалістичні, що здається, ніби ти моментально переносишся на галявину, в поле, сад з живими квітами. І все це малювала людина, яка жодного дня не провела в спеціальному учбовому закладі. Окрім шикарних квітів майстриня зображувала також пейзажі та малювала портрети. Комусь її роботи нагадують безтурботне дитинство та гостювання у бабусі в селі, для когось служать джерелом натхнення і способом відпочинку від бетонних мегаполісів. Кожен знаходить у них щось своє, особливе, але є те, що однакове для всіх -магнетизм. Картини Катерини Білокур сповнені лірики і таємниць, а колористика справді зачаровує. Популярність до художниці-самоучки прийшла випадково. Вона наважилась написати листа співачці Оксані Петрусенко, чию пісню почула по радіо. Оксана була настільки вражена малюнком, що надіслала Білокур з листом, що згодом допомогла влаштувати художниці виставки. А через деякий час Катерину навіть прийняли до Союзу Художників України. Коли в тебе є мрія, і ти докладаєш всі зусилля, аби її реалізувати її, доля обов'язково всміхнеться. Це на своєму прикладі і довела Катерина Білокур, ставши визначною постаттю української культури. Шкода лише, що її життя обірвала хвороба.