В пошуках Золотого Ельдорадо
Гроші та слава завжди були ласим шматком і часто навіть мрією всього життя для багатьох людей у всі часи. І це нестримне бажання продовжує і сьогодні штовхати відчайдухів на пошуки шляхів збагачення.
Свого часу спокійно спати не давали нашим предкам розповіді про південноафриканську країну Ельдорадо – місце, де золото і коштовності лежать на кожному кроці, варто лише ширше розкрити кишеню.
Вперше про неї заговорили в часи конкістадорів, які в 16 столітті, намагаючись віднайти землі Ельдорадо, проклали шлях вглиб Південної Америки.
Особливо популярною легенда про країну небачених багатств стала після того, як світ дізнався про скарби інків. Мовляв, чотири кораблі не зупинялись практично ні в одному порті, адже везли дорогоцінності.
Перша експедиція, що відправилася на пошуки золота датована 1535 роком.
Небачені землі шукали в районі Венесуели, в Гвіані, між річками Амазонка та Оріноко, та всі намагання моментального збагачення закінчувалися невдачами. Вони коштували величезної кількості людських жертв, і єдина користь, що була від них – цінна етнографічна та географічна інформація.
Сьогодні Ельдорадо сприймається не інакше, як міф. І якщо уважно прослідкувати історію виникнення легенди про багату країну, стає розуміло, що гра на любові людей до багатства була популярною у всі часи, і, поступово чиїсь фантазії та вигадки стали обростати новими домислами.
Так, ще стародавній філософ Пліній писав про золотий острів, що розташований в Індійському океані. Пізніше ще один філософ Птолемей підтвердив, і конкретизував цю інформацію, вказавши навіть частину координат. А вже у 12 ст. географи писали не про острів, а цілі острови, де мандрівників чекають неймовірні багатства.
В 15-16 ст. Христофор Колумб, прибувши після відкриття Америки, теж зробив свій вклад в популяризацію міфу про «Золоте Ельдорадо», запевняючи всіх, що в Новому Світі зберігаються величезні запаси золота, хоч на власні очі ніколи їх не бачив.
Іспанські конкістадори протягом 200 років активно шукали заповітні місця. І одного разу їм і справді вдалося збагатитися, та не настільки, як мріяли. У 1539 році іспанці заснували місто Богота. І дуже скоро дізналися, що місцеві племена, обираючи правителя, мають особливий обряд, під час якого приносять в дар Богу Сонця різноманітні коштовності та золоті злитки, які скидаються в озеро Гуатавіта.
Іспанці помилково вирішили, що знайшли те саме Ельдорадо, і кілька разів намагалися осушити озеро. Остання спроба купця Антоніо де Сепульведи призвела до трагедії – велика кількість найнятих ним індійців для осушування озера загинула внаслідок обрушення берегів. Але багатію таки вдалося дістати певну кількість золотих виробів та прикрас.
Історики та археологи все частіше говорять про можливість існування країни Ельдорадо. Та сьогодні вона вже не викликає такої цікавості, як кілька століть назад. А тому загадка «золотих земель» так і залишається нерозгаданою.