Тодішній вибух мав характер щитового виверження і тривав від червня 1783 до лютого 1784. Лава виходила зі системи щілин 130 кратерів, які простягаються з південного заходу на північний схід.
Більшість потоків лави (близько 90%) вилилося в перші 5 місяців виверження. Багато з них за 1-2 дня долали відстань близько 35 км. Разом з Лакі поруч почав вивергатися вулкан Грімсветн, який лише погіршив становище.
Загалом на поверхню вилилося 14 км³ базальтової лави, яка розпливлася на площі 565 км².
Це була найбільша кількість лави, що вийшла під час єдиного вибуху. Крім того, у повітря було викинуто 12,3 км³ пірокластичного матеріалу.
Фонтани лави було видно здалека. Хмари вулканічного попелу і вулканічних газів, що засипали більшу частину Ісландії, сягнули континентальної частини Європи. Вони також були причиною зниження середньої температури повітря у північній півкулі майже на 1 градус по Цельсію.
Виверження Лакі було найбільшою життєвою катастрофою за часів існування Ісландії.
Унаслідок вибуху, що призвів до смерті худоби і голоду, померло близько 10 тисяч осіб, тобто 1/5-1/4 населення країни.
За різними оцінками в атмосферу було випущено 122 Тґ (120 мільйонів тонн) сірчаного окису (діоксиду), що втроє перевищує загальні річні промислові викиди Європи у 2006 році.
Цей викид діоксиду сірки призвів до надзвичайних погодних умов — важкий сірчаний туман розлігся над Західною Європою, спричиняючи багато тисяч смертей у 1783 і взимку 1784 рр. ЦІКАВЕ
Природа - друг чи ворог? Найвідоміше виверження вулкану
Сьогодні, 8 червня, виповнюється 233 роки відтоді, як відбулося одне з найбільших вивержень вулкану в історії.
Діяльність вулкану Лакі була смертоносною не лише для жителів Ісландії, а й для всієї Північної півкулі.
Варто зазначити, що часто його порівнюють із такими страшними виверженнями як Кракатау й Тамбора, проте найжахливіше було те, що Лакі, на відміну від них, убивав повільно, протягом місяців, отруюючи шкідливими газами атмосферу.
Перший вибух відбувся 8 червня 1783 року.
Далі події розвивалися на зразок принципу доміно - землетрус, поява тріщини, коротке фреатомагматичне виверження, вибух по стромболіанському, а потім - по гавайському типу. І так по кругу.
Тріщини відкривалися одна за одною, з деяких виривалися колони попелу висотою до 15 км, а потім виливалися лавові фонтани, що піднімалися на висоту 800-1400 метрів.
Вилив лави відбувалося зі швидкістю до 8600 м/с, завдяки чому виверження Лакі порівнюють з базальтовою повінню на кшталт того, що сталося мільйони років тому в Сибірських Траппах.
Тодішній вибух мав характер щитового виверження і тривав від червня 1783 до лютого 1784. Лава виходила зі системи щілин 130 кратерів, які простягаються з південного заходу на північний схід.
Більшість потоків лави (близько 90%) вилилося в перші 5 місяців виверження. Багато з них за 1-2 дня долали відстань близько 35 км. Разом з Лакі поруч почав вивергатися вулкан Грімсветн, який лише погіршив становище.
Загалом на поверхню вилилося 14 км³ базальтової лави, яка розпливлася на площі 565 км².
Це була найбільша кількість лави, що вийшла під час єдиного вибуху. Крім того, у повітря було викинуто 12,3 км³ пірокластичного матеріалу.
Фонтани лави було видно здалека. Хмари вулканічного попелу і вулканічних газів, що засипали більшу частину Ісландії, сягнули континентальної частини Європи. Вони також були причиною зниження середньої температури повітря у північній півкулі майже на 1 градус по Цельсію.
Виверження Лакі було найбільшою життєвою катастрофою за часів існування Ісландії.
Унаслідок вибуху, що призвів до смерті худоби і голоду, померло близько 10 тисяч осіб, тобто 1/5-1/4 населення країни.
За різними оцінками в атмосферу було випущено 122 Тґ (120 мільйонів тонн) сірчаного окису (діоксиду), що втроє перевищує загальні річні промислові викиди Європи у 2006 році.
Цей викид діоксиду сірки призвів до надзвичайних погодних умов — важкий сірчаний туман розлігся над Західною Європою, спричиняючи багато тисяч смертей у 1783 і взимку 1784 рр.
Тодішній вибух мав характер щитового виверження і тривав від червня 1783 до лютого 1784. Лава виходила зі системи щілин 130 кратерів, які простягаються з південного заходу на північний схід.
Більшість потоків лави (близько 90%) вилилося в перші 5 місяців виверження. Багато з них за 1-2 дня долали відстань близько 35 км. Разом з Лакі поруч почав вивергатися вулкан Грімсветн, який лише погіршив становище.
Загалом на поверхню вилилося 14 км³ базальтової лави, яка розпливлася на площі 565 км².
Це була найбільша кількість лави, що вийшла під час єдиного вибуху. Крім того, у повітря було викинуто 12,3 км³ пірокластичного матеріалу.
Фонтани лави було видно здалека. Хмари вулканічного попелу і вулканічних газів, що засипали більшу частину Ісландії, сягнули континентальної частини Європи. Вони також були причиною зниження середньої температури повітря у північній півкулі майже на 1 градус по Цельсію.
Виверження Лакі було найбільшою життєвою катастрофою за часів існування Ісландії.
Унаслідок вибуху, що призвів до смерті худоби і голоду, померло близько 10 тисяч осіб, тобто 1/5-1/4 населення країни.
За різними оцінками в атмосферу було випущено 122 Тґ (120 мільйонів тонн) сірчаного окису (діоксиду), що втроє перевищує загальні річні промислові викиди Європи у 2006 році.
Цей викид діоксиду сірки призвів до надзвичайних погодних умов — важкий сірчаний туман розлігся над Західною Європою, спричиняючи багато тисяч смертей у 1783 і взимку 1784 рр. 1