Підсумки року: книги українських письменників, які варто прочитати
Не може не тішити той факт, що останні кілька років українці стали більше читати. Адже книжки - то не просто "цікаве чтиво", а й ще один крок на шляху до інтелектуального збагачення. На щастя, українському читачеві є з чого обрати - світові бестселлери все частіше перекладають рідною мовою, та й наші письменники теж постійно радують публікаціями нових творів.
Серед них ми сьогодні і обрали три найкращих.
"Інтернат", Сергій Жадан [su_sapcer]
Сергій Жадан - не тільки письменник, він ще й людина з активною громадянською позицією, яку ніколи і не перед ким не боявся і не соромився демонструвати. Саме за це у травні 2017 року його було нагороджено премією Василя Стуса ("За особливий вклад в українську літературу та стійкість громадянської позиції"). Його роман "Інтернат" чекали з особливим нетерпінням, і він "не підкачав".
Це важлива і складна розповідь, суха і конкретна, і в тому її особливість. Автор не відволікає нас ані пейзажами, ані характеристиками другорядних героїв. Він викладає суть. Почуття та відчуття. Головна "фішка" роману - гра на контексті. Ви не зустрінете ніяких конкретних назв міст, географічних орієнтирів, чітких визначень учасників війни. Все це читач зрозуміє і сам.
Головний герой - невдаха-вчитель з прифронтового містечка, який має забрати з інтернату свого племінника, бо місто "палає", буде намагатися визначитися, що і хто йому ближчий у війні, яка стала війною кожного свідомого українця.
"Земля загублених або маленькі страшні казки", Катерина Калитко
Цього року Катерина Калитко отримала одразу дві значущі премії - Премію Конрада та Книга року ВВС. Книга "Земля загублених або маленькі страшні казки" - це збірка оповідань, кожне з яких особливе та індивідуальне, "про своє", але всі вони пов'язані однією невидимою тонкою ниткою.
Одразу варто зазначити - автор пише прямолінійно. Багатьом це може здатися жорстокістю, та, напевно, це не спосіб привернути увагу прихильників "жорсткого жанру". Скоріше це спроба донести просту істину - варто хоч інколи знімати рожеві окуляри, і бачити світ таким, яким він є насправді.
"Зубр шукає гніздо", Оксана Була
Цього року на Форумі видавців ця книга була визнана кращою для дітей віком до 9 років. І не дарма. Це приємна, тепла та зворушлива історія про мешканців лісу, яка роповість про зимові пригоди місцевих жителів та познайомить найменших читачів з туконями - чарівними звірками.
В центрі сюжету - Зубр, який не уявляє, що таке зимова сплячка, і як приємно може бути у затишній барлозі, та його зустріч з ведмедем, який про все це залюбки розкаже. Що вийде з цієї зустрічі, можна дізнатися, прочитавши книжку до кінця.