Мало хто знає, але вчора, 1 липня, відзначався щорічний Міжнародний день Дніпра.
Традиційно це свято відзначається в першу суботу липня.
Зазирнувши в історію, ми можемо побачити, що це свято ще досить молоде. Адже його започаткували лише декілька років тому, а саме 2003 року.
Варто зазначити, що головною метою цього було "донесення до людей проблеми сучасного екологічного стану ріки Дніпро, збереження природної рівноваги в басейні ріки та культурної спадщини, як основи національної культури, турботи про подальший розвиток традиційних культур та етносів".
Перше його святкування відбулося ще 2002 року під час проведення Міжнародного Дніпровського форуму громадських екологічних організацій Білорусі, Росії та України.
Всі ми знаємо, що Дніпро - третя за довжиною й площею басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю), крім того, це ріка з найдовшою течією в Україні.
Ще з давніх часів Дніпро славиться своєю красою. Багато видатних людей приїжджали помилуватися краєвидами річки.
Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається "Мельпомена": Борисфен — так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі — "Повість врем'яних літ" й у великому поетичному творі "Слово о полку Ігоревім".
Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як "глибока ріка".
Цікаво, що за всю історію річка мала багато назв. Греки здавна називали Дніпро Борисфеном, що означає "той, що тече з півночі". Турки звали її Узи або Узу. Слов’яни використовували поетичну назву Славутич.
Відомо, що Дніпро з самого початку слов'янських часів брав участь в розвитку інших країн. Адже був основним водним торгівельним шляхом Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.
Варто додати, що саме за порогами Дніпра, на острові Хортиця, діяла славетна Запорізька Січ.
Нині водою річки користується 70 % населення України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів.
Але, на жаль, у наш час індустріалізації та урбанізації гирло річки суттєво змінилося різними каналами та греблями. Практично щодня в Дніпро викидаються тисячі тон промислових відходів та каналізаційних стоків. Як наслідок, головна водна артерія країни сильно забруднена. Прикро, але екологічна ситуація погіршується з кожним роком.
Саме тому кожен з нас повинен докладати велих зусиль, щоб зберегти красу цієї надзвичайно красивої річки, яка протягом всієї історії нашого народу допомагала нашим предкам вижити.
