ЦІКАВЕ

Ви відчуваєте сонливість, хоча спали необхідних 7-8 годин, у вас болить голова, незважаючи на те, що ви вже встигли випити пігулку? «Знаючі» люди одразу поставлять вам діагноз – метеозалежність. Та чи існує вона насправді? Давайте спробуємо розібратися. Ми, звичайно, ще забули про ломоту в суглобах перед дощем і безліч інших народних прикмет, що звинувачують у всьому погодні умови – хмарність, дощ, перепади температур, магнітні бурі. Якщо уважно слідкувати за собою протягом якогось часу, ви обов’язково знайдете у себе хоч одну ознаку метеозалежності. Але звернувшись до Медичної класифікації хвороб, в якій міститься перелік всіх відомих людству хвороб, ви будете здивовані, адже метеозалежності чи чогось подібного там не знайдете. Все тому, що жодні медичні дослідження так і не виявили чітких доказів її існування. Тобто виходить, що таку «болячку» люди придумали самі. Чому? Зараз спробуємо пояснити. «Ноцебо» Люди часто пов’язують головний біль зі зміною погоди. Та поняття болю у кожного різне, та й як тільки він минає, ніхто вже не згадує про те, чи пішов дощ, чи так і продовжує світити сонце. Але наступного разу, повторюється знову та ж історія. Тут, як стверджують психофізіологи, спрацьовую ефект «ноцебо» (протилежний «плацебо»), коли людина придумує собі якийсь негативний фактор, і справді почуває себе погано. Таким чином, вона починає чітко запам’ятовувати всі ті моменти, коли після появи головного болю/викручування суглобів/сонливості змінилась погода, а «ноцебо» ніби стирає з пам’яті випадки, коли біль з’явилась, та погодні умови залишились такими ж, як і були. Частіше за все про метеозалежність говорять люди, схильні до підвищеної тривожності. Самонавіювання Ну як можна не повірити в метеозалежність, якщо ваші симптоми в точності нагадують симптоми сусідки баби Маші, знайомої Каті або брата Івана, який буквально вчора говорив вам про це? І саме тому люди схильні знаходити біль там, де її немає. При чому ця думка стає настільки нав’язливою, що ми починаємо уважніше прислухатися до свого організму при найменших відхиленнях, списуючи все на погоду. Підведемо підсумки. Людина – істота розумна, і еволюціонувала таким чином, що її внутрішній стан здоров’я мінімально залежить від зовнішніх умов. А тому метеозалежність – проблема, швидше, психологічного, аніж фізичного характеру, і причину варто шукати не у терапевта, а у психолога чи психофізіолога. Ну, або ж спробувати знайти "корінь зла" самостійно. Саме тому радимо не шукати у себе неіснуючі хвороби, а насолоджуватися життям сповна.