Як починалась сексуальна революція: поява бікіні
Сьогодні таким видом нижньої білизни і купальників не здивуєш уже нікого, але після Другої світової війни, вперше з’явившись на подіумі, вони викликали справжній шкал негативу. Та їх історія успіху стала розвиватися дуже стрімко, перестрибнувши будь-які невдоволення та критику.
Інженеру заводу Renault Луї Реару дістався у спадок невеличкий бізнес з пошиття нижньої жіночої білизни. Так як чоловік не надто розумівся на цьому, в якийсь момент він навіть думав його закрити, та вчасно зупинився. Він займався пошиттям купальників та білизни до закінчення війни, а після зрозумів, що втомлені від постійних переживань і стресів жінки нарешті можуть дозволити собі хоч трохи відпочити, в перервах між роботою по відбудові зруйнованих міст.
Луї переглянув складні лекала своїх швачок, і запропонував максимально спростити їх працю, створивши відкритий роздільний купальник, на який пішло всього 70 см тканини.
Та виявилося, що занадто відвертий наряд не наважилась одягнути і продемонструвати жодна модель. Тоді Реар попросив допомоги у знайомої танцівниці Мішелін Бернардіні, яка 5 липня 1946 року з’явилася в ньому на показі.
До речі, назва купальнику була дана не випадково. Насправді, «Бікіні» - це назва зруйнованого острову, на якому американці вперше випробували свою атомну бомбу за кілька днів до презентації легендарного купального костюму.
Що тут розпочалося. Реакція людей була справді схожа на вибух. В журналах писали, що такий соромітницький наряд не може дозволити собі вдягнути ні одна поважаюча себе жінка. А церква була настільки проти, що під її тиском у деяких штатах США навіть були введені штрафи за появу на пляжі дівчини у бікіні.
Та для багатьох жінок такий купальник став справді символом свободи і звільнення. Тому незважаючи ні на що, вони купували і одягали його, демонструючи свої практично оголені тіла. Це був початок справжньої сексуальної революції.
Ще більшої популярності ця деталь жіночого гардеробу набула, коли на екрани вийшов фільм Вілле Розьє «Маніна, дівчина в бікіні», головну роль у якому зіграла легендарна Бріджит Бардо. Вона стала справжньою законодавицею моди на бікіні, і після того вже ніхто не боявся та не соромився купувати відвертий костюм для купання.
Незважаючи на те, що в кінці 80-х років минулого століття бікіні-бум пройшов і компанія Луї Реара закрилася, сьогодні цей елемент одягу переживає нову еру популярності.
В сезоні літо 2017 будуть модними мініатюрні трусики з різноманітного виду ліфами - класичними (трикутні чашечки на тонких зав'язках), бандо (ліф без бретелів) та халтер (закритий варіант, бретелі якого зав'язуються на шиї).
Як бачимо, справа Луї Реара продовжує жити і радувати жінок вже цілих сім десятиліть. Але впевнені, що це далеко не кінець.
Що тут розпочалося. Реакція людей була справді схожа на вибух. В журналах писали, що такий соромітницький наряд не може дозволити собі вдягнути ні одна поважаюча себе жінка. А церква була настільки проти, що під її тиском у деяких штатах США навіть були введені штрафи за появу на пляжі дівчини у бікіні.
Та для багатьох жінок такий купальник став справді символом свободи і звільнення. Тому незважаючи ні на що, вони купували і одягали його, демонструючи свої практично оголені тіла. Це був початок справжньої сексуальної революції.
Ще більшої популярності ця деталь жіночого гардеробу набула, коли на екрани вийшов фільм Вілле Розьє «Маніна, дівчина в бікіні», головну роль у якому зіграла легендарна Бріджит Бардо. Вона стала справжньою законодавицею моди на бікіні, і після того вже ніхто не боявся та не соромився купувати відвертий костюм для купання.
Незважаючи на те, що в кінці 80-х років минулого століття бікіні-бум пройшов і компанія Луї Реара закрилася, сьогодні цей елемент одягу переживає нову еру популярності.