Інтернет - невід'ємна частина існування людства. Напевно, не знайдеться жодної людини, котра б не знала, що це таке. Проте мало хто знає, як Інтернет здобув свою популярність. Хто, як і чому створив його. Саме про це ми сьогодні і поговоримо.
Інтернет є глобальною мережею, яка об'єднує величезну кількість комп'ютерів, сполучених для спільного використання ресурсів і обміну інформацією. Його також ще називають Всесвітньою павутиною. Він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Це просто глобальний інформаційний простір, без якого в сучасному світі життя людини, не побоюся цього слова, неможливе.
Мережа Інтернет виникла близько 30 років тому для допомоги дослідникам і викладачам, щоб надати їм швидші і ефективніші засоби обміну даними. Проте у міру розвитку цієї мережі з'явилися і інші аспекти вживання Інтернету. В даний час первинна мета вже не є основною.
Але спершу повернімося до історії.
У 1957 році був запущений штучний супутник Землі СРСР. Після цієї події США задумалося про необхідність створення якісної системи трансляції інформації.
Початок створення Інтернету відноситься до 1969 року, коли Міністерство оборони США створило Бюро Передових Досліджень (Advanced Research Projects Agency, ARPA). Це бюро розробило комунікаційну мережу, яка не страждала б в результаті військових дій, тобто можна було б отримувати повідомлення навіть в разі руйнування частини мережі. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Така мережа була створена і названа ARPANET.
Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер "Honeywell 516" мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великої Британії та Норвегії — мережа стала міжнародною.
У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах.
До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.
У 1972 році у Вашингтонові пройшла перша Міжнародна конференція комп'ютерних комунікацій. У конференції брали участь вчені з 10 країн. Учасникам конференції вперше в історії продемонстрували мережу ARPANET, вона перестала бути секретною розробкою.
У 1983 році мережа ARPANET була розділена на дві різні системи, названі ARPANET і MILNET. Мережа MILNET була призначена для виконання військових завдань, а ARPANET - цивільних. Об'єднання цих двох мереж стали називати Інтернет. Одночасно почали створюватися і інші глобальні мережі: BITNET, CSNET і тому подібне Первинно це були абсолютно незалежні і незв'язані мережі, але через деякий час їх підключили до Інтернету в цілях полегшення обміну інформацією.
Так як популярність мережі росла, багато хто зрозумів, що даний проект буде дуже прибутковим. Тому у ARPANET в 1984 з’явився конкурент — мережа NSFNet. Національний науковий фонд США створив дану мережу, яка володіла більш високою пропускною здатністю. Більш того, вона включала відомі в ті часи менш значні за розміром мережі (Bitnet, Usenet). Популярність конкурентної мережі почала зростати з величезною швидкістю. До неї почали підключатися все більше і більше людей.
І вже 1990 року мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією.
Так як мережа ARPANET перестала існувати, на її місці виник Інтернет. Він уможливив вільний обмін інформацією, незважаючи на відстані і державні межі. Проте, спочатку його ресурси були доступні лише за допомогою програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і неформатованого тексту.
Саме тому фізики Тім Бернерс-Лі і Роберт Кайо із Женевського ЦЕРНа вирішили розробити інфраструктуру, що дозволить обмінюватися результатами досліджень через Інтернет у вигляді звичного відформатованого й ілюстрованого тексту, що включає посилання на інші публікації. Так було започатковано World Wide Web (WWW) - Всесвітню інформаційну павутину, яка на сучасному етапі охопила своїми мережами практично весь комп'ютерний світ і зробила Інтернет доступним і привабливим для мільйонів користувачів.
Тепер більш детально дізнаємося про Тіма Бернерса-Лі.
Тімоті Бернерс-Лі, першовідкривач Всесвітньої павутини, основоположник мови HTML, народився 1955 року в Лондоні в сім'ї математиків, які свого часу працювали над одним із перших повністю електронних комп'ютерів "Manchester Mark I". Це визначило його подальші інтереси - по закінченні Оксфорда Тім працював програмістом у кількох компаніях, а в 1979 році став консультантом з програмного забезпечення в Європейській лабораторії з ядерних досліджень, де того ж таки року написав програму для збору і обробки даних, а згодом - програму для виклику процедур на віддалених комп'ютерах.
В 1997 році Тім Бернерс-Лі "за службу на благо глобальних комп'ютерних мережевих комунікацій" став офіцером Ордену Британської імперії, а в 2004 році - за "службу на благо глобального розвитку Інтернету" Лицарем-Командором.
Він неодноразово входив до списків найвидатніших умів світу за версіями різних видань, став почесним професором кращих університетів світу, Видатним членом Британського комп'ютерного товариства, членом Американської академії мистецтв і наук, членом Королівського товариства (2001) і Королівської інженерної академії, членом Американського філософського товариства, іноземним членом Національної академії наук США (2009), а також відзначений безліччю нагород міжнародного рівня, в тому числі Тім Бернерс-Лі став першим лауреатом премії "Технологія тисячоліття", врученої йому в 2004 році.
Видатна людина, чи не так?
У кінці 1997 року мережа Інтернет об'єднала 160 тисяч глобальних мереж із 235 країн світу. Кількість Інтернет-серверів досягла 19,5 мільйонів, з них 1,27 мільйона WEB-серверів; кількість клієнтських комп'ютерів, що підключаються до Інтернет через телефонні лінії взагалі не піддається підрахунку.
У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року "День Інтернету" відмічається щорічно 14 грудня.
Навіть зараз Всесвітня павутина є надзвичайно важливою частинкою для кожного з нас. Тому висловлюємо величезну подяку всім, хто працював на цим проектом. Адже ці люди зробили все можливе, аби змінити світ на краще.
