Напевно, кожного з нас цікавлять різні природні явища, довкола яких завжди ходили якісь чутки й легенди. Так уже в світі повелося, що всі люблять таємничий та магічний світ більше, ніж доведене науковцями, раціональне пояснення чогось.
Яскравим прикладом цього є день, який ще здавна люди вважали особливим. Це день літнього сонцестояння.
Цікаво, що, хоча наші предки і не мали доцільного пояснення, чому саме на цей день припадає найдовший день і найкоротша ніч, проте вони розуміли, що відбувається щось магічне, від чого залежить подальше їхнє життя.
Учені й досі не можуть дійти спільної думки, коли ж язичники почали відзначати День сонцестояння. Відомо лише, що це було ще задовго до нашої ери.
У момент сонцестояння точки сходу і заходу Сонця перестають рухатись. Попри те, що літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, Сонце вже повертається до осені.
Літнє сонцестояння відбувається в момент, коли нахил осі руху Землі у напрямку на Сонце приймає найменше значення.
Прийнято вважати, що цей день припадає саме на 21 червня.
Варто зазначити, що літній сонцеворот належить до язичницьких свят. У цей день за старих часів відзначали свято середини літа — Літу. Цього дня стрибали через багаття, співали пісень, купалися, танцювали і веселилися. Це свято втілює достаток, родючість, щастя, життєрадісність, а тому готувати їжу і спати в ці дні найкраще на природі.
Це свято має безліч назв у народі: Івана Купала, Іван-травник, Ярилин день, Сонцекрес, Духів день, Свято Роси. А в деяких країнах, наприклад у Фінляндії та Швеції, день літнього сонцестояння навіть є вихідним днем і національним святом.
Із прийняттям християнства язичницьке свято Купала не зникло з слов'янської культури, а перетворився в день Іоана Хрестителя, який за старим стилем припадав на 24 червня. Але після переходу на григоріанський календар, день Іоана Хрестителя змістився на 7 липня. Проте хоча його й святкують тепер у липні, та саме свято асоціюється саме з днем літнього сонцестояння.
День Івана Купала - особливий.
Цей день у людей асоціюється з язичницькими обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, з поклонінням Сонцю та гаданням.
Крім цього, до традицій Купала відносяться такі обряди, як збір цілющих трав, запалювання вогнів, купання або обливання водою, ворожіння, святкове частування.
Але найбільш популярними обрядами у молоді, є те, що у цю ніч незаміжні дівчата повинні сплести вінки і, вставивши в них запалені свічі, спустити на воду, у той же час потенційні наречені збираються нижче за течією і, проявляючи чудеса еквілібристики, намагаються виловити вінок своєї майбутньої дружини.
У наших народних повір'ях з усіх рослин особливе місце займає папороть. Вважалося, що саме в цей день, у хвилини сонцестояння, папороть розпускається і розквітає – і кожен, хто зможе зірвати квітку папороті, буде наділений могутньою силою. Саме тому сміливці в цю ніч шукають цвіт папороті, що обіцяє тому, хто його знайде, щастя.
Але, як свідчать легенди, знайти квітку папороті дуже важко і небезпечно, адже її надійно охороняють духи лісу, які здатні зробити так, щоб сміливці заблукали в нетрях і відняти дар мови. Так що шукати чарівну квітку в купальську ніч відправлялися не тільки через його магічні властивості, а й для того, щоб перевірити свою мужність.
Для того, щоб направити магічну силу чарівного часу собі на благо, наші предки здійснювали особливі ритуали. Вони збирали пряні трави: м'яту, дягель, чебрець - злегка подвяливали їх на заході, а потім, опівночі, розпалювали багаття, по черзі кидали трави у вогонь і ворожили. Якщо дим стелився по землі - у найближчому майбутньому перед людиною поставала загроза хвороб і невдач, піднімався вгору - його чекало щастя і здоров'я. Потім багаття обкладали березовими гілками, щоб захиститися від демонів, і здійснювали жертвопринесення богині Дани - опускали у воду квіти і, роздягнувшись догола, стрибали в річку.
За повір'ями, полум'я мало властивість очищувати. Тому матері спалювали сорочки хворих дітей. Тоді вважали, що разом із одягом горіла і хвороба.
Предки також мали традицію в день літнього сонцевороту зустріти світанок, вони були переконані, що це дає сили і здоров'я на весь рік і оберігає від неприємностей.
Цікаво, що і у кельтів з цим днем пов'язано чимало повір'їв про те, що в День літнього сонцестояння все нечисте має особливу силу. Оскільки нечисту прийнято відганяти вогнем, у цей день всі святкові заходи проводяться в основному навколо багаття або ритуального вогню. При цьому люди приносять на свято багато зелені і квітів, які символізують початок нового життя, народження любові і шлюбу.
А от у шотландців є своя традиція, пов'язана з Днем літнього сонцестояння. Вони котять із гори обвиті соломою та запалені колеса. Часто при цьому проводяться і ворожіння.
Варто додати, що астрологи у цей день радять загадати найзаповітніше бажання й воно неодмінно збудеться. То ж загадуйте, вірте, й усе буде добре. Гарного вам дня!
