Ви опинилися самі? У вас немає грошей та потрібних зв'язків, але є нестримний ентузіазм? Тоді у вас все вийде. Прикладом цього є видатний, ба навіть легендарний, рок-колектив із Британії - "Deep Purple".
Незважаючи на те, що учасники гурту скромно не відносять себе до жодного окремого жанру, разом із такими відомими колективами як Led Zeppelin та Black Sabbath їх вважають засновниками хард-року та хеві-метал.
Тож як розпочиналася яскрава історія знаменитого колективу?
Ще у 1967 році Кріс Кертіс, колишній барабанщик "The Searchers", запланував створити проект за назвою "Roundabout". Особливістю цього колективу мало стати те, що учасники могли входити і виходити з нього, наче на музичній каруселі, що й означає назва. Із цією ідеєю Кріс прийшов до бізнесмена Тоні Едвардса, який згодом погодився фінансувати цікаву авантюру.
До першого складу, крім Кріса Кертіса, увійшли також клавішник Джон Лорд, басист Нік Сімпер та гітарист Річі Блекмор.
20 квітня 1968 року хлопці відіграли свій перший концерт, який мав надзвичайний успіх. Після нього Блекмор запропонував змінити назву, яка вийшла, справді, оригінальною, "Deep Purple", що в перекладі означало "темно-пурпурові" на честь улюбленої пісні його бабусі.
У жовтні цього ж року музиканти випустили кавер-версію пісні Джо Сауза "Hush", яка сягнула 4-го місця в американському чарті. Пізніше пісню було взято до дебютної платівки "Shades of Deep Purple".
Дебютний альбом одразу набув популярності у Сполучених Штатах, тому колектив незабаром випустив нову платівку "The Book of Taliesyn" і на її підтримку відправився у турне.
Проте при такій популярності в Америці, варто зазначити, що жоден із цих альбомів не здобув схвалення на Батьківщині музикантів, у Великобританії.
Після випуску трьох альбомів та турів по США, студія звукозапису Tetragrammaton перестала працювати, тому хлопці залишилися без грошей та майбутнього.
1969 року через конфлікт між учасниками гурт покинули Нік Сімпер та вокаліст Род Еванс. Довгі пошуки заміни призвели до того, що на ці місця взяли Яна Гіллана та Роджера Гловера. Саме після їхнього приходу колектив випустив чимало хітів серед яких: "Speed King", "Into The Fire" і "Child in Time". Ще згодом гурт записав сингл "Black Night", який увійшов у топ-10 британського чарту. Взаємодія між учасниками почала мати унікальну ідентичність.
А вже наступний альбом у липні 1971 року очолив британський чарт. Нагадаємо, що ця платівка мала назву "Fireball".
Що ж, від себе хочу додати, що шлях до успіху завжди повен невдач та провалів. Але ніколи не можна зупинятися, адже для того, щоб бути щасливими потрібно перетворювати свої мрії на реальність. Саме це й довели нам легенди рок-музики.
20 квітня 1968 року хлопці відіграли свій перший концерт, який мав надзвичайний успіх. Після нього Блекмор запропонував змінити назву, яка вийшла, справді, оригінальною, "Deep Purple", що в перекладі означало "темно-пурпурові" на честь улюбленої пісні його бабусі.
У жовтні цього ж року музиканти випустили кавер-версію пісні Джо Сауза "Hush", яка сягнула 4-го місця в американському чарті. Пізніше пісню було взято до дебютної платівки "Shades of Deep Purple".
Дебютний альбом одразу набув популярності у Сполучених Штатах, тому колектив незабаром випустив нову платівку "The Book of Taliesyn" і на її підтримку відправився у турне.
Проте при такій популярності в Америці, варто зазначити, що жоден із цих альбомів не здобув схвалення на Батьківщині музикантів, у Великобританії.
Після випуску трьох альбомів та турів по США, студія звукозапису Tetragrammaton перестала працювати, тому хлопці залишилися без грошей та майбутнього.
1969 року через конфлікт між учасниками гурт покинули Нік Сімпер та вокаліст Род Еванс. Довгі пошуки заміни призвели до того, що на ці місця взяли Яна Гіллана та Роджера Гловера. Саме після їхнього приходу колектив випустив чимало хітів серед яких: "Speed King", "Into The Fire" і "Child in Time". Ще згодом гурт записав сингл "Black Night", який увійшов у топ-10 британського чарту. Взаємодія між учасниками почала мати унікальну ідентичність.
А вже наступний альбом у липні 1971 року очолив британський чарт. Нагадаємо, що ця платівка мала назву "Fireball".
Що ж, від себе хочу додати, що шлях до успіху завжди повен невдач та провалів. Але ніколи не можна зупинятися, адже для того, щоб бути щасливими потрібно перетворювати свої мрії на реальність. Саме це й довели нам легенди рок-музики.